Перед монтажем покрівлі, слід встановити супердифузійну чи гідроізоляційну плівку. Вид плівки залежить, насамперед, від того утепленим чи ні буде піддаховий простір. Детальніше про плівки, принципи і види їх монтажу можна дізнатися у представників ТОВ Настил. Усі плівки, незалежно від типу, встановлюються шляхом горизонтального розкочення по кроквах від карнизу до конька, з невеликим провисом, і кріпляться будівельним степлером. Нахлест супердифузійної мембрани проклеюється спеціальною стрічкою (Рис. 5).

У місцях жолобів, де виконаний суцільний настил з дошки, встановлюється планка «Жолоб плоский». Планка закріплюється клямрами з кроком не менше 300 мм. Нижній край монтується так, щоб він накладався поверх планки захисту карнизу. Планка жолоба накладається одна на одну не менше 200 мм.

При бажанні встановлення верхнього декоративного жолоба, планка встановлюється поверх зрізу покрівельного листа (Рис.9).

Лобова дошка кріпиться до вертикально зрізаних торців крокви за допомо- гою оцинкованих цвяхів в окості підшивки використовують профнастил С-8, виробництва ТОВ Якщо передбачена підшивка, слід залишати просвіти для забезпечення вентиляції підпокрівельного простору. Після цього лобову дошку зашивають універсальною планкою зашивки (Рис. 3).

Для зручності, перед монтажем покрівельних листів, слід встановити тримачі ринв (гаки) для водостічної системи (Рис. 4).

Тримачі ринви бувають двох видів:

1. довгі металеві кріпляться безпосередньо на крокву, в якій заздалегіть зроблені пази під ніжку тримача;

2. короткі пластикові або металеві кріпляться в торець лобової дошки.

Рекомендований крок кріплення гаків 0,5 м для пластикової системи та 0,6 м для металевої.

Подальші рекомендації з монтажу водостічної системи можна отримати у відділі продажу

Якщо дерев’яну конструкцію зведено, то монтаж металочерепиці чи профнастилу відбувається в такій послідовності:

1. Установка лобової та вітрової дошки, планки зашивки універсальої;

2. Встановлення гачків, ринви;

3. Встановлення гідроізоляційного матеріалу та установка контрлат, зведення обрешітки;

4. Встановлення жолоба-єндови, ущільнювачів жолоба та планки захисту карнизу, закоминевої планки;

5. Монтаж листів покрівельного матеріалу;

5.1 Монтаж металочерепиці.

5.2 Монтаж профнастилу.

6. Оброблення комену та встановлення планок стінного захисту;

7. Встановлення вітрозахисних планок;

8. Встановлення пристінних планок та декоративного жолоба;

9. Поклейка підконькової стрічки та встановлення планок конька;

10. Встановлення снігозатримувачів;

11. Підфарбування, післямонтажне очищення, монтаж водостічної системи

1Панелі стільникового полікарбонату встановлюються таким чином, щоб сторона, на яку нанесена захист від ультрафіолетових променів, при монтажі завжди була звернена у напрямку до сонця. Позначення знаходиться на пакувальній плівці. УФ захист призначений для усунення шкідливого впливу сонячних променів на полікарбонат та збереження всіх його механічних властивостей протягом періоду експлуатації. До монтажу стільникові листи повинні зберігатися і транспортуватися в упаковці в горизонтальному положенні.

2Не можна зберігати листи під прямим сонячним промінням або без накриття від дощу. Забороняється наступати або ходити по листах стільникового полікарбонату у будь-який час.

3Різання панелей полікарбонату товщиною 4 мм може здійснюватися спеціальним будівельним або макетним ножем із висувним лезом. Під час різання листа стільникового полікарбонату захисна плівка повинна залишатися недоторканою, перешкоджаючи утворенню подряпин. Для різання товстіших листів використовується високошвидкісна циркулярна пилка з упором, забезпечена лезами з дрібними нерозведеними зубами, армованими твердими сплавами. Рекомендується використовувати пилки зі швидкістю не менше 3200 об/хв. Листи при цьому необхідно міцно зафіксувати для запобігання вібрації. Після завершення процедури видаліть залишки пилу та дрібної стружки з обрізаних країв листа стисненим повітрям або пилососом.

4Для недопущення утворення всередині панелі конденсату і попадання в стільники пилу в процесі її експлуатації необхідно перед монтажем відкриті канали заклеїти спеціальною алюмінієвою герметизуючою стрічкою — з верхньої сторони суцільної, з нижньої сторони перфорованої. Перфорована стрічка обмежує проникнення пилу в нижній торець стільникової панелі, не заважаючи при цьому видалення вологи, що конденсується в ній. Для своєчасного і безперешкодного відведення конденсату, що вже утворився всередині стільникових панелей, необхідно при монтажі надати їм достатній ухил, а вздовж нижнього краю передбачити водозбірні канали.

• Суцільна стрічка оберігає панель стільникового полікарбонату від потрапляння всередину води, бруду, комах тощо.

• Перфорована стрічка обмежує проникнення пилу в нижній торець стільникової панелі, не заважаючи при цьому видалення вологи, що конденсується в ній.

Для своєчасного і безперешкодного відведення конденсату, що вже утворився всередині стільникових панелей, необхідно при монтажі надати їм достатній ухил, а вздовж нижнього краю передбачити водозбірні канали.

5Вигин панелей стільникового полікарбонату дозволяється проводити виключно вздовж лінії каналів, тобто вздовж довгого боку листа. Радіус вигину повинен бути в 175 разів більшим за товщину листа. Рекомендований крок для встановлення несучих поздовжніх опор каркасу для полікарбонатних листів завтовшки 6-16 мм становить 700 мм, для листів завтовшки 25 мм становить 1050 мм (плюс зазор на монтажний профіль між панелями). Відстань між поперечними опорами повинна розраховуватися кваліфікованим фахівцем виходячи з кута нахилу покрівлі, товщини полікарбонатного листа, а також передбачуваного вітрового та снігового навантаження (кг/м2) і може становити від 270 мм до 2000 мм.

Монтаж стільникового полікарбонату може проводитись як цілими листами, так і елементами, рівними по ширині відстані між поздовжніми опорами, що несуть (монтажними профілями). У першому випадку кріплення листа проводиться до кожної поперечної решетування за допомогою болтів або гвинтів-саморізів. Для цього необхідно в місцях майбутнього кріплення до каркаса висвердлити в полікарбонатному листі отвори, діаметр яких повинен бути на 50-70% більше діаметра болтів або саморізів, що використовуються для обліку стиснення і розширення матеріалу.

Рекомендована відстань, між точками кріплення — приблизно 300 мм. У другому випадку, при ширині елемента до 600 мм та відсутності вітрових навантажень, достатньо буде закріпити панель за допомогою монтажного профілю та болтів тільки в першій та останній обрешітці.

6Для свердління отворів використовуйте нові сталеві свердла. Свердління проводиться виключно між ребер жорсткості панелей стільникового полікарбонату, щоб уникнути порушення міцності листа. При цьому мінімальна відстань, що рекомендується, від місця свердління отвору (місця болтового з’єднання) до краю листа повинна бути не менше 40 мм.

7

Перед початком монтажу відокремте приблизно 50мм захисної плівки з усіх боків листа для того, щоб вона не потрапила під монтажні профілі та надалі легко відокремлювалася від поверхні листа.

8

Краї панелей стільникового полікарбонату заглиблюються в пази або профілі не менше ніж на 20мм, що забезпечує введення під фіксуючу зону більше двох ребер жорсткості. При цьому необхідно не вставляти лист у монтажні профілі до упору, а залишати до 5мм вільного простору між краєм листа та внутрішньою стінкою профілю. Дана відстань забезпечує можливість руху стільникового листа полікарбонату, обумовленого термічним розширенням матеріалу під час сезонних коливань температур (3-5 мм на погонний метр).

9

Встановлення панелей полікарбонату здійснюється із застосуванням оригінальних полікарбонатних профілів: сполучних — НР, НСР та торцевого профілю UP. Дані профілі використовуються для монтажу вертикальних конструкцій, що захищають, скатних навісів невеликих розмірів і покрівельних покриттів над неопалюваними приміщеннями. Для запобігання утворенню на покриттях снігових мішків, оптимальний нахил скатної покрівлі повинен становити 30-40 градусів.

Важливо: нероз’ємні полікарбонатні профілі HP та UP не є монтажними і не призначені для кріплення до конструкцій, що несуть! Вони служать лише для з’єднання полікарбонатних листів між собою та герметизації стику. Категорично забороняється просвердлювати нероз’ємний полікарбонатний НР-профіль наскрізь. Відведення води, що потрапляє всередину профілю в місцях стику панелей, проводиться за жолобками, передбаченими в базовому сполучному профілі. З них вода потрапляє в торцевий профіль, яким виводиться за межі конструкції.

10

За потреби, в місцях стикування панелей стільникового полікарбонату для покращення герметизації можна використовувати силіконовий наповнювач.

Важливо: забороняється використовувати будь-які акриловмісні герметики! Не можна змащувати різними оліями та мастилами місця введення полікарбонатних листів у профілі, оскільки це призводить до руйнування матеріалу у місці з’єднання.

11

Для виготовлення великих покриттів та створення арок необхідно як монтажне застосовувати роз’ємний полікарбонатний профіль НСР. Для кріплення його нижньої базової частини до металевих несучих конструкцій необхідні гвинти-саморізи на 15мм довші за товщину стінки профілю. Як правило, для кріплення базової частини НСР профілю використовують шурупи 6,3х19мм або 6,3 х 25мм. Зважаючи на те, що гвинт знаходиться в тілі профілю та захищений від атмосферної вологи, ущільнювальна шайба не обов’язкова. Для кріплення до дерев’яної обрешітки використовують саморізи без свердла.

12

Для герметизації просвердлених в панелях стільникового полікарбонату отворів та розподілу навантаження в місцях їх кріплення до несучих конструкцій необхідно як прокладку під болтами використовувати спеціальні пластикові шайби діаметром не менше 20мм з гумовим або неопреновим ущільнювачем. Це дає можливість зменшити тиск на лист і запобігти руйнуванню стільникового полікарбонату.

13

Не можна закручувати болти надто туго, необхідно забезпечити «вільний хід» панелі. Також не можна використовувати ущільнювачі з м’якого ПВХ.

14

Після завершення монтажу панелей стільникового полікарбонату необхідно відразу видалити захисну плівку з усієї поверхні листа.